Проводи русалок, «русалки проводити : Muzyka Polesia

Проводи русалок, «русалки проводити

Гавронщина Макарівського р-ну Київської обл Оране Іва́нківський райо́н Київської област, UA Пироговичі Прибірськ Іва́нківський райо́н Київської област, UA

Проводи русалок, «русалки проводити»,

О. Нагорнюк

Обряд побутував і подекуди ще існує на північно-східній частині Середнього та північній частині Східного Полісся (північна Київщина, північна Чернігівщина, Сумщина), а також в Білорусі на українсько-білорусько-російському прикордонні. Він пов’язаний з поліськими уявленнями про русалок, як про звичайних людей, незалежно від віку і статі, що народжувалися або помирали на Трійцю або на русальному тижні. Русалки, в уявленнях поліщуків, у вигляді пари або як звичайні люди (але одягнені переважно в білий одяг) виходили з могил на кладовищі і перебували в житі, яке дозрівало в цю пору, а також в лісі, поблизу водойм. Тому в цей час намагалися не ходити в ліс, по житу, не купатися у річках і озерах, щоб «русалка не залоскотала». У деяких місцевостях вважали, що русалки перебувають також в листях клену, берези, татарського зілля, якими прикрашали хату і садибу на Трійцю, вірили, що троїцьке зілля захистить хату від русалок, але, одночасно, що русалки «гойдаються» в цьому зіллі. Через тиждень після Трійці в понеділок влаштовували Розирги – обряд проводів русалок на кладовище. Завершивши роботи по господарству увечері, жінки збиралися кількома гуртами в один великий, несли з собою вінки з березових гілок, співаючи спеціальні «русальні» пісні, йшли на кладовище. Чоловіки на самому кладовищі або на вході до нього розкладали вогні або ставили високі жердини-смолоскипи з накрученою березовою корою. Процесія обходила все кладовище або лише могили тих, кого вважали русалками, вішали вінки на хрести русалок, перекочувалися через могили «щоб спина не боліла». Вертаючись з кладовища, брали з собою вінки і потім кидали їх на город - «щоб капуста родила».

Обряд і його музичну складову досліджували етномузикологи ще до Чорнобильської аварії, зокрема Євген Єфремов, пізніше, вже в переселенців з Чорнобильщини, які мешкають в с. Гавронщина Макарівського р-ну, були зроблені відеофіксації обряду групою київських етнологів під керівництвом Ростислава Омеляшка, потім - польським художником та етнографом Анджеєм Беньковським.

Література:

1. Єфремов Є. Русальні пісні на Київському Поліссі / Є.Єфремов // Полісся: мова, культура, історія: Матер. міжнар. конф. – Київ, 1996. – С.404-411.

2.Коропніченко Г. М. Пісні весняно-літнього циклу на Київщині: ареальне роздоріжжя / Г. М. Коропніченко // Проблеми етномузикології : наук. зб. / НМАУ. – Київ, 2014. – Вип. 9. – С. 39–63.