Креснянка – обряд зустрічі весни : Muzyka Polesia

Креснянка – обряд зустрічі весни

Пэрэброды Дубровыцкі раён, Рівненская вобласць UA

О. Нагорнюк

Перебродці кажуть, що востаннє по-справжньому кресновалі років з 30 тому.
Колись кресновалі дівчата віком близько 7 - 13 років. У суботу напередодні початку Великого посту мати або баба когось з дівчат випікала невеличкий коровай - менший ніж справжній весільний. На короваї з тіста викладали сонейко, мєсячик і хрест посередині. Навколо були кручені з тіста шишки. На коровай встановлювали сохи - три лозові палки з подвійним розгалуженням вгорі. Сохи обплітали плетінкою з тіста і клали в піч, щоб запеклися. Потім сохи наражувалі - кріпили до них оберемки бруснічніка, багону (багна) і барвінку (цікаво, що в Перебродах барвінком називають омелу), а також квіти з паперу та солом'янку - ланцюжок з соломи і кольорового паперу (обгорток від цукерок) і встановлювали сохи в коровай.
Наступного дня, у неділю, кресновалі - дівчата збиралися гуртом, брали коровай, компот (тобто узвар з сушених грушок) або квас з чорниць, і навіть самогонку, і йшли провідувати родичів. Коровай несла одна з дівчат, яку обирали на роль молодої, вона мала вінок на голові. Якщо цієї пори лежав сніг, молода сідала на санки, тримаючи в руках коровай, який клали у віко від хлібної діжки і обгортали полотном-надіжницею, а інші дівчата везли її по селу. Старші родичі, яких навідували креснувальниці, пригощалися узваром і віддарювали дівчат чимось смачним або грошима. У репертуарі старших співачок є дві пісні, які співали креснувальниці, вони називаються креснянками – «Поєхав мой мілий по журавіни» і «Ой, уже весна, ой, уже кресна», ще могли співати постову веснянку «Ой, порості, кропе».
Потім після обходу діти збиралися біля якогось старого дерева - берези, дуба чи сосни і «гукалі весну». Розділяли коровай, сохи і кашу, підкидали вгору біля дерева і гукали: «Весна, гууу! Пташечки-пташечки, позбірайце кришечки! Кому одна, кому двє, щоб не було греху мнє!»
Наступний день називався «Полоскозуб», так як, не зважаючи на те, що це перший день Великого посту, можна було зібратися і «полоскати зуби горілкою», «вимивати м'ясо». Колись на Креснянку навіть робили весілля, яке могло тривати до середи, тобто третього дня посту.
Цей обряд в різних варіаціях відомий на правобережжі р. Прип'ять, він пов'язаний з народною культурою сіл поблизу поліських міст Столін та Турів (Білорусь).

Фото О. Нагорнюка, 2016 р.

Звук Записано О. Нагорнюком в с. Переброди Дубровицького р-ну Рівненської обл. в 2015 р.